Джерела PR

Джерела PR


автор- Сергей forbetor



Перші приклади застосування паблік рілейшнз можна зустріти ще в античні часи. Ще з античних часів вважалось, що необхідною умовою успіху в політиці і торгівлі є цілеспрямований вплив на публіку. Аристотель у своїй праці «Риторика» писав, що найважливішим елементом успіху промови – це відношення публіки до оратору. А цього можна досягти, тільки здобувши симпатію. Одним з перших хто намагався здобути симпатію публіки, був політик й оратор Стародавнього Риму Гай Гракх, котрий буквально повернувся обличчям до народу. До нього оратори виступали, звертаючись до сенату, їх промови не були розраховані для людей на площах. Першим хто цілеспрямовано використовував пресу, з метою завоювання суспільної думки був Наполеон Бонапарт. Він вважав, що "чотири газети можуть завдати шкоди ворогу більше, ніж стотисячна армія". В наполеонівських відносинах з суспільством виявляється ряд характерних рис, притаманних і сучасній психологічній війні: ствердження про єдність у власному таборі і розладах у супротивника, замовчування поганих звісток і розголошення вигідних, фальсифікація історичних фактів і др.

Один з керівників американської революції Семюель Адамс, фактично сформулював ряд принципів відносин з суспільством в період політичної кампанії: використання емоційної символіки, використання легко запам’ятовуючих лозунгів, випередження опонента в інтерпретації подій і т.п. Вперше термін "суспільні відносини" використав Джефферсон в 1807 році в посланні до VII конгресу. Іноді кажуть, що поняття “PR” ввів американець Дорман Ідон (1882). Хоча це була всього лише перша ластівка PR, але варто відмітити, що американські відносини з суспільством мають найдовшу історію й відмічаються найбільшим різноманіттям.

Перші цілеспрямовані спроби використання PR:

- директор фірми “Белл телефон компані” Т. Вайль направив місцевим виділенням фірми вказівку (1883) проаналізувати якість послуг і цінову політику. На початок ХХ в. ця компанія опублікувала газетні матеріали проти невигідного для себе законодавства.

- Ллойд Джордж(очолював британських вігів) в 1911 провів кампанію по організації суспільної підтримки закону про національне страхування.

- При адміністрації Вільсона в першу світову війну був створений пропагандиський комітет (увійшов в історію як “комітет Кріля”), котрий працював на те щоб переконати суспільну думку своєї країни і супротивника.

- А. Лі з допомогою серії газетних публікацій, фотографій і кінороліків зміг створити з Дж.Рокфеллера(1914) образ доброго батька сім”ї, який не шкодує грошей на доброчинність. Лі намагався сформувати у суспільства позитивний імідж “великого бізнесу”.

- Приблизно в той же час Лі зайнявся пабліситі залізничних фірм. В той час повідомлення про аварії на залізничних дорогах ставали перешкодою для розвитку нового виду транспорту. Досягнувши об’єктивного розгляду проблеми в газетах, Лі переконав суспільство, що ризик попасти в залізодорожну катастрофу не скільки не вище небезпеки попасти під екіпаж або під дуже рідкий тоді автомобіль на вулицях Нью-Йорка.

Перше велике агентство PR створене в 1912 р. при Американській телефоно-телеграфному об’єднанні. До послуг спеціалістів по связкам з суспільством починають звертатися університети, церковні організації, збройні сили. Ключовим етапом у розвитку PR і пропаганди стає перша світова війна, коли ворогуючи сторонами були використанні масовані засоби психологічної війни. При штабах ворогуючих армій були створені спеціальні відділи і підвідділи, котрі проводили пропагандистку роботу. Трохи пізніше починає функціонувати Інститут суспільної думки Гелапа, котрий з часом стає дуже необхідним при прийнятті державних і комерційних рішень. В Європі тільки формується і апробується методи PR, а в США вже виходить перша, по суті класична книга по Publiс Relations Едварда Бернейза під назвою «Кристалізація суспільної думки»(1923), а пізніше "Пропаганда", а за рік до цього вийшла книга класика американської соціології Уолтера Ліппмана “Суспільна думка”(великий вплив здійснила на Бернейза). У. Ліппман вказував на роль СМІ в формуванні суспільної думки, а також на необхідність для влади і корпорацій рахуватися з суспільною думкою. Бернейз вважає, що принципи маніпулювання суспільною свідомістю, котре використовують в бізнесі, можна застосувати в політиці. Він відкрив в 1919 році своє власне бюро по паблік рілейшнз і почав працювати як практик. В лютому 1929 році компанія General Electric звернулась по допомогу до Бернейза. Едвард для відмивання іміджу компанії влаштував грандіозне шоу в честь ювілею Едісона, який колись працював в цій компанії. Генрі Форд відтворив Менло-парк, де Едісон створив більшу частину своїх винаходів. Журнали почали видавати спеціальні випуски, які були присвячені вченому. В університетах про нього читали відкриті лекції, серед школярів проводились конкурси творів. Альберт Ейнштейн і інші популярні люди писали статті на його честь.

Бернейз сам був важенний розмахом кампанії, золотий ювілей він вважав самим великим досягненням в своєму житті. Навіть в часи Великої депрессії Бернейз займався PR. Спеціальний випуск журналу «Лайф» в 1990 році включив його в список ста найбільш відомих американців XX сто¬ліття. Він є справжньою легендою в сфері PR. "Гарний уряд - є товар і може бути проданий суспільству так само, як і будь який інший товар", "Свідоме і розумне маніпулювання організованими звичками і думками мас є важливим елементом демократичної держави" - Едвард Бернейз.



Інший експерт по связкам з суспільством Айві Лі Ледбеттер(1877-1934) в 1906 році публікує історичну декларацію, яка стала кодексом спеціалістів по связкам з суспільством, а в 1923 публікує “Пабліситі”. В своїй «Декларації принципів», він фактично закладає основи PR: «Це не секретне прес-бюро. Всю нашу працю ми виконуємо публічно. Наше завдання — надавати новини. Це і не рекламне агентство. Якщо ви вважаєте, що будь який ваш матеріал більш підійшов би вашому відділу реклами, не звертайтесь до нас. Наша справа — точність. Ми оперативно і з радістю надамо будь яку інформацію по різним питанням, які нами висвітлюються, ми з радістю допоможемо кожному редактору особисто перевірити різні факти, яки були використані. Говорячи стисло, наша мета є в тому, щоб чесно і відверто від імені ділових кол і суспільних організацій давати пресі і суспільству США своєчасну і точну ін¬формацію з питань, які представляють для суспільства цін¬ність і інтерес». Айві Лі разом з Дж. Міхаельсом в 1900 році відкриває фірму «Паблісіті-бюро» в Бостоні. Його бюро стало популярним в 1906 році, після того як до нього звернулись залізничні компанії з проханням допомогти пом’якшити важкі правила на залізничному транспорті. Бюро ефективно використовувало методи збору фактів, встановлення особистих контактів тим самим, розповсюджуючи матеріали в підтримку залізних дорог. Слідом за «Паблісіті-бюро» виникають інші самостійні фірми, котрі фактично стають інтерпретатори діяльності великих компаній. Айві Лі показав своїм прикладом, що набагато ефективно співробітничати з пресою і говорити суспільству правду, ніж проводити політику замовчування і ігнорування.

Айві Ледбеттера Лі в 1903 році приймає участь у виборчій кампанії Сета Лоу, котрий балотувався на пост мера Нью-Йорка. Це дозволило йому отримати місце в прес-бюро Національного комітету Демократичної партії під час президентської виборчої кампанії США в 1904 році. Айві Лі вважав, що найбільш переконливою реакцією корпорації на критику повинно бути чесний і переконлива розповідь про себе.

Піком діяльності Айві Лі стає робота на Рокфеллерів. В 1914 році на копальнях Колорадо проти протестуючих робітників була застосована зброя. Це подія отримала в пресі назву «стрілянина в Лудлоу», яке викликало не¬вдоволення в населення. Дім Рокфеллерів прийняв рішення вкласти велику суму грошей в «пояснювальну кампанію». Саме Айві Лі зайнявся цією кампанією. Він всю свою кар’єру всіляко залагоджував конфлікти для багатьох компаній: «Стандарт Оіл» Рокфеллера, германський картель "Фарбен" та інші. Зусиллями А. Лі народилась “ідеалістична” модель PR. Основні риси ідеалістичної моделі:

• розгляд іміджу як сукупності об’єктивної позитивної інформації про PR-об’єкт, а не сконструйований образ, який присутній у “віртуальній соціальній реальності”;

• об’єктивність і правдивість;

• орієнтація комунікації на досягнення суспільного злагоди, гармонізацію соціальних відносин.

В XX ст. велику увагу связкам з суспільством приділяв Теодор Рузвельт. Його час можна твердо назвати PR в дії. Як не дивно, але найбільш придатним часом для розвитку і застосування технологій PR був період «великої депресії» 1929—1933 років. Для того, щоб вивести країну з кризи потрібно було приймати в житті не завжди популярні рішення. Тому з’явилась необхідність в кваліфікованих піарщиках, котрі б популярно роз’ясняли суть нової політики Рузвельта. Основним методом, який обрав для цього Рузвельт є терпляча роз’яснювальна робота з використанням усіх засобів комунікації. За порадою Люїса Гова Ф.Рузвельт спроектував імідж впевнено¬го в собі і щасливої людини — саме цього не вистачало рядо¬вому американцю. Він завжди посміхався перед фотокамерами репортерів, його ім’я згадувалось в популярних піснях. Навіть дружина Рузвельта допомагала йому в його державних справах. Тільки шляхом такої комплексної активності можливо досягнення мети PR.



Повоєнний бум в економіці США призвів до того, що функцією PR-консультантів ставало доведення до відома підприємців необхідність вкладання грошей в соціальні програми і доброчинність. Своєрідним кінцевою “легимітацією” PR в США сприяла судова тяганина між автомобільними і залізничними компаніями, яка проходила в 50-і роки ХХ ст. І ті, і інші під час цієї боротьби використовували послуги не тільки адвокатів, але і піарщиків. Верховний суд США фактично легалізував діяльність і дозволив PR-агентствам представляти інтереси клієнтів, навіть якщо вони брешуть.



Після 50-х років світ стає глобальним і вимагає нові методи PR і маркетингу. PR розвивається все більш активно і саме тоді приходить розуміння виключності ефективності PR в кризових ситуаціях. В цей період PR все активніше застосовується і в сфері політики. Все частіше політичні лідери використовують технології комерційного PR і починають працювати над своїм зовнішнім виглядом, одягом, мовою. Особливо великі зміни відбуваються в методах проведення виборчих кампаній з настанням ери телебачення. Першим президентом США, який виступив на телебаченні був Джон Кеннеді. Він з допомогою радників сформував в свідомості американців образ енергійного політичного діяча, котрий бажає зробити якомога більше добра Америці. Формування PR на Заході як самостійної науки почався в 60-і роки. В 1970-х роках PR як окрема дисципліна увійшов в програму університетів і коледжів, PR - служби з’явились в кожній поважаючій себе фірмі, виникла мережа незалежних PR агентств, активним попитом стали використовуватися консультанти і експерти по PR.

Цей невеликий екскурс в історію наочно засвідчує про те, що PR є не тільки продуманим і постійним просуванням будь якої інформації і думок в суспільстві, а також утримання цих інформаційних потоків під керуванням і контролем. Посилення ролі PR в сучасному суспільстві веде до появи нових тенденцій. Виникають і розвиваються нові засоби комунікації, підвищується професіоналізм, росте значення точної оцінки результатів, апробуються нові технології.

Вже як самостійна наука PR включає в себе соціологію, психологію, політологію, менеджмент, маркетинг, теорію комунікацій і ряд інших дисциплін. Постійно розширюється сфера застосування можливостей PR. По прогнозах американського журналу "Форчун", робота в області PR на початку нового тисячоліття буде однією з самих престижних і перспективних в частині залучення нових співробітників.